ВЕСЕЛІВСЬКА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА
Головна | географія | Реєстрація | Вхід
 
П`ятниця, 22.09.2017, 10:59
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Block title

Обласний семінар
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
[ Кто on-line? ]
[ Кто нас сегодня посетил ]

Небезпечні явища пов’язанї з водою на Україні

 Повені, що терзають Європу, не обминули й Україну. Повінь – щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу й льодовиків  або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють повені весняні, весняно – літні та літні. На більшості річок України повені весняні. Іноді повені є руйнівними для біоценозів екстремальним фактором.

    Для більшості річок рівнинної частини властива весняна повінь, яка триває 1,5 – 2 місяці. Інтенсивність підйому води залежить від запасів снігу і швидкості його танення. В літньо - осінній і зимовий періоди коливання рівнів незначні. Підйом рівнів води у карпатських гірських річках зумовлюється таненням снігу в березні, а також випаданням зливових дощів. Після весняної повені тут можливі літні підйоми рівня, спад якого спостерігається до вересня – жовтня. Зимові рівні нестійкі, при відлигах і дощах трапляються підйоми рівнів води на 1,5 – 3,5 метра.

    Крім надмірного зволоження території, зливових дощів на формування катастрофічних паводків в Українських Карпатах істотний вплив має нераціональне господарювання (суцільне вирубування лісів на схилах, відсутність надійного захисту берегів, регулюючих водосховищ у верхів’ях річок). У режимі рівнів кримських річок спостерігається підвищення в квітні – травні внаслідок танення снігу і в листопаді – грудні після дощів.

    На річках у Карпатах і у Криму за рік буває 6 – 7 повеней. Вони часто мають катастрофічні наслідки, ведуть до численних руйнувань та загибелі людей.

    Повені на Закарпатті, посилені, а значною мірою й спричинені безконтрольною комерційною вирубкою лісів, стали й тут причиною частих регіональних катастроф. Вода, яку не затримує ліс, стрімко стікає з гірської поверхні, зливається у потоки, потоки переповнюють ріки, ріки не спроможні вмістити усієї води і виходять з берегів. Вода прибуває значно швидше, ніж стікає, тому і в Україні вода у таку повінь за лічені години піднімається на кілька метрів. Це породжує селі і зсуви грунту. Загалом Карпати і раніше відзначалися найвищими в Україні рівнями річних опадів. І повені тут не новина. Новина – це повені саме такого стрімкого, агресивного й навального характеру, на які не встигають відреагувати потерпілі. Вони стали такими тільки тому, що внаслідок порушення екосистеми Карпат тут практично зникли ліси.

    Кожен квадратний метр благенької лісової травички утримує на схилах гір не менше трьох літрів, а одна пересічна ялина, модрина чи смерека – не менше трьох тисяч літрів дощової води.

    Якщо перемножити ці квадратні метри й літри на площу колишніх лісів і дерев, що росли в них, то стане зрозуміло, чому тут раніше ніколи не було таких природних катастроф: трава і дерева надовго затримували саме ту воду, що нині перетворилася в Карпатах на біблійного Левіафана – девятиголове чудовисько, яке несподівано виходило з води за поживою на суходол і уособлювало в собі повені.

    Повінь, яку викликала 2004 року принесена циклоном серпнева злива на річці Бистриця – Надвірнянська, була настільки потужна, що підмила опору, внаслідок чого розвалився бетонний 156 – метровий міст. Триденна злива затопила на Львівщіні 2280 будинків у 47 населених пунктах чотирьох районів та міст Моршин з Бориславом, на Івано – Франківщині вода затопила й пошкодила близько 500 будинків, а загалом по Україні кількість затоплених будинків перевищила 10000.

    У Києві той же циклон затопив окремі низько розташовані частини столиці. Рівень води на вулицях за лічені хвилини піднявся настільки, що легкові автомобілі опинилися по капот у воді.

    Територія України є досить великою, тому в ній можливі різноманітні стихійні лиха. Основні з них: повені, зсуви, селі, сильні вітри, смерч, лісові та степові пожежі та інше.

    Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, дострокові прогнози погоди та інше.

    Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

    Найважливішими причинами більшості повеней є сильні зливи, інтенсивне танення снігів, річкові паводки в результаті приливної хвилі або зміни вітру в гирлі річки. Дуже небезпечними є повені, що виникають у результаті зсувів і обвалів гірських порід, раптового прориву дамб або вод моренних озер. Такі повені супроводжуються перенесенням не тільки води, але й усіх уламкових і крихких матеріалів. Тому дуже часто повені набувають катастрофічного характеру.

    Обстановка в районі повені може різко ускладнитися в результаті руйнування гідротехнічних споруд. У цьому випадку проводяться роботи з метою підвищити захисні властивості існуючих дамб, гребель і насипів; запобігти або ліквідувати підмив водою земляних споруджень і наростити їхню висоту.

    Основні заходи щодо попередження і уникнення повеней:

1.     створення в руслах великих рік запасних водоприймачів;

2.     зміцнення стійкості прируслових лісів, як важливого водо регулюючого чинника;

3.     поліпшення травостою та підвищення його захисної ролі шляхом впровадження нових видів рослин;

4.     проведення моніторингу екологічного стану гірських рік;

5.     зміцнення землі в прируслових ділянках гірських рік шляхом посадки дерев, кущів і трав’янистих рослин з потужною кореневою системою.

    Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшені максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб – влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10 – 15 днів до початку льодоходу.

    Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней – ландшафтно – меліоративні заходи.

    Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:

1.     отримавши попередження про затоплення необхідно терміново вийти в небезпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

2.     якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небезпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;

3.     для того, щоб залишити місця затоплення можна скористатися човнами, катерами та всім, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери);

4.     коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скориставшись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

Наслідки повеней:

1.     затоплення шаром води значної площі землі;

2.     ушкодження та руйнування будівель та споруд;

3.     ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;

4.     руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

5.     загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур, загроза інфекційних захворювань (епідемії);

6.     вимивання родючого шару грунту;

7.     псування та нищення сировини, продуктів харчування, якості води.

 

 

 

Block title
Block title
Форма входу
Український календ
Календар України
Календар
Архив

Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz